події

Я навчаюся на факультеті „Геодезія і Картографія” у Ярославській PWSTE. Навчання на цьому факультеті не є легким, і якщо йдеться про програму Еразмус+, то мало студентів приймають рішення про виїзд на навчання за кордон. Адже перш за все це побоювання за те, чи одержу дозвіл керівництва вузу на виїзд, чи встигну здати іспити і заліки перед виїздом, а що найважливіше, чи зможу навчатися за цією ж спеціальністю у закордонному університеті. Незважаючи на ці побоювання, перемогла цікавість. Спочатку 4 особи повинні були виїхати до Картахени (Іспанія), але в той же час, наш вуз уклав угоду з політехнічним вузом у Валенсії, і власне, остаточний вибір припав на цей університет. Слід зазначити, що така поїздка вимагає багато формальностей, але людина, яка прийняла остаточне рішення, не зупиняється ні перед чим. Спочатку я був поінформований про те, що мої заняття будуть проводитися англійською мовою, і це мене дуже тішило, оскільки, я не знав іспанської мови. Коли на початку липня я отримав інформацію про позитивне вирішення мого питання, то почав вивчати іспанську мову самотужки. Адже я повинен був перебувати там півроку. За місяць до запланованого виїзду я отримав інформацію про те, що була допущена помилка, і на моєму напрямку англійською мовою вивчалися тільки предмети, що стосувалися ІІ освітньо-кваліфікаційного рівня (магістратури). Оскільки, у моєму випадку йшлося про одержання І освітньо-кваліфікаційного рівня (бакалавра), то я змушений був навчатися іспанською мовою. Крім того, я повинен був представити сертифікат про знання іспанської мови. За місяць до від'їзду я не знав, що робити, і чи їхати взагалі. Нарешті, після обміну кількома електронними листами та телефонами з представниками вузу, я прийняв рішення про виїзд. Важливе значення у цьому випадку мала допомога зі сторони Ярославської PWSTE. З метою одержання вищезгаданого сертифікату я отримав пропозицію про надання мені підтримки вузом шляхом оплати навчання іспанської мови. Після тридцяти годин навчання я отримав необхідний сертифікат. Крім того, мені довелося отримати європейську карту медичного страхування та страхування від нещасних випадків і, звичайно ж, відкрити банківський валютний рахунок. Про всі ці формальності я знав ще задовго до від'їзду. Керівник відділу міжнародного співробітництва Державної Вищої Технічно-Економічної Школи, Магдалена Боярська, намагалася вирішити проблеми з якими я зіткнувся під час участі у програмі обміну Еразмус +, в тому числі, щодо придбання мовного сертифікату. Ось чому, якщо хтось зацікавлений у програмі обміну, то варто зайти до відділу міжнародного співробітництва і отримати детальну інформацію, яка тільки спонукатиме до участі у програмі Еразмус +. Якщо йдеться про пошук житла, то з цим немає проблем. Чим раніше - тим краще. Однак, я знайшов житло значно пізніше, тому що не знав, яким буде моє остаточне рішення щодо поїздки. Є багато агентств нерухомості, які займаються орендою кімнат або квартир, навіть, кілька помешкань призначено для іноземних студентів. Але, у цьому випадку необхідно взяти до уваги додаткову оплату. Інший варіант – приватні оголошення в соціальних мережах. Забронювавши кімнату заздалегідь (менш ніж за місяць до від'їзду), я вирішив питання проживання. Однак, є різниця в ціні - чим раніше бронюєте, тим вигіднішою та дешевшою є пропозиція.
Врешті-решт я поїхав до Валенсії сам, інші особи не хотіли їхати з різних причин. Найважчими і найбільш емоційними були, звичайно, перші тижні. Все було нове і цікаве. Спочатку було дуже формальностей у приймаючому вузі. Однак, їх було вже набагато менше, ніж перед виїздом. Я також мав два тижні, щоб змінити предмети навчання і достосуватися до навчального плану. Згодом прийняв рішення відвідувати заняття з 5 предметів, один з яких – іспанська мова. Політехнічний Університет у Валенсії пропонує безкоштовні уроки іноземних мов для іноземних студентів на вибраному мовному рівні. З усіх вибраних мною предметів, заняття англійською мовою проводилися тільки з одного предмету, кількість предметів до вибору є обмежена. Хоча заняття з вибраних мною дисциплін проводилися іспанською мовою, більшість викладачів добре говорили по-англійськи. У випадку, якщо виникали якісь сумніви, то можна було спілкуватися англійською мовою. Політехнічний Університет у Валенсії має величезний кампус, який обладнано в такий спосіб, щоб студенти могли цікаво і змістовно провести вільний від навчання час. Тут є велика бібліотека, яка доступна для всіх, безліч барів та ресторанів, магазинів з канцелярськими товарами, книжкових магазинів, а також пунктів обслуговування, таких як перукарня та квітковий магазин. Спортивні об’єкти також вражають: професійні бігові доріжки, басейн, тенісні корти, футбольне поле, баскетбольні майданчики, майданчики для гри в пляжний волейбол, тренажерний зал. Для того, щоб відвідати ці спортивні об’єкти необхідно пред’явити студентський квиток та вхідний квиток, який можна купити заздалегідь на цілий семестр.
У Політехнічному Університеті (Валенсія), як і в більшості університетів, діє студентська програма Еразус+. Це некомерційна студентська організація для студентів. Вона надає допомогу у різноманітних сферах, в основному, для студентів програми обміну, організовує невеликі та великі екскурсії, різноманітні міроприємства, які ознайомлюють нас з іспанською культурою та традиціями. Ця організація проводить тематичні вечори та волонтерські заходи. Крім студентської організації у Валенсії діє кілька приватних компаній, які займаються подібними видами діяльності. Тут ви можете знайти ще більше цікавих екскурсій, які відбуваються практично щотижня під час вихідних. Екскурсії до менш відомих місць є цікавішими для мене, ніж подорожі до відомих місць. Окрім одноденних або дводенних екскурсій, організовуються також екскурсії тривалістю більше, ніж 7-10 днів. Крім того, тут можна придбати SIM-карту і дізнатись більше про місто та стиль життя місцевих жителів.
Мені відомо, що Валенсія – місто у Європі, де проживає найбільше закордонних студенів. Тут ви можете зустріти людей буквально з усього світу. Деякі відділи Політехнічного Університету відкривалися спеціально для іноземних студентів. Інженерне навчання та навчання бакалаврату проводяться англійською мовою. Мій факультет є одним з найменших, тут вивчають геоінженерію, тому для одержання ІІ освітньо-кваліфікаційного рівня пропонується навчання англійською мовою, хоча планується також підготовка фахівців інженерних спеціальностей. Будинок факультету – сучасна будівля, оснащена будівельно-геодезичним обладнанням.
Перші два місяці були важкими. Я провів багато часу з друзями на пляжі, деколи я ходив туди один, тому що хотів якомога більше часу бути на природі. Ми обмінявалися поглядами, проводячи дискусії на різні теми. Я познайомився зі студентами з багатьох європейських країн. Я вважаю, що це найкращий спосіб вивчати країни, культуру, традиції та історію, оскільки одержуєш інформацію з перших уст. Це також допомогло мені позбутися певних стереотипів, які щодня побутують серед нас.
Серед багатьох різних звичаїв, цікавим елементом культури (який подобається іноземцям, а деколи ускладнює життя) є „сієста”. Це післяобідня перерва на обід, сон і т.д. Як правило, більшість магазинів і пунктів обслуговування закривають о14.00 на обідню перерву і знову відкривають о 17.00 вечора. Я кілька разів забув про це і надармо ходив у магазин. Під час „сієсти” більшість ресторанів переповнені людьми. Прогулюючись вулицями міста під час сієсти, складається враження що місто вимерло.
У Валенсії багато велосипедних доріг, а це спонукало мене купити квиток на проїзд велосипедом по місту. Це був мій основний вид транспорту яким я користувався пересуваючись містом. За весь час мого перебування дощ падав буквально кілька разів, тому я не мав потреби думати про погоду, як це притаманно людям, котрі перебувають у Польщі. Лише листопад і грудень були, на мій погляд, найхолоднішими місяцями, проте, це не перешкоджало їзді на велосипеді. У екстремальних ситуаціях я користувався метро або трамваєм. Прогулянка на велосипеді навколо міста - це відмінний спосіб ознайомитись з ним в будь-яку пору дня чи ночі. Я тішуся цим вибором і рекомендую кожному відвідати це місто. З плином часу величезна Валенсія ставала для мене все меншою і меншою.
Чудовим досвідом для мене був прийом гостей (двічі). У листопаді у мене побувала група друзів, а в грудні до мене приїжджав мій брат. Відвідуючи майже кожен день університет, я призвичаївся до умов та місця проживання, і мені вже це починало набридати. Проте, мої друзі змусили мене усвідомити, що я проживаю в унікальному місці. Я почав знову захоплюватися речами, які стали для мене буденними. Коли була погана погода, я вже не проводив свій вільний час на повітрі. Варто зазначити, що тут добре розвинутий сімейний бізнес. Це можна побачити не тільки в ресторанах, але і в будь-яких магазинах.
Цікавим досвідом було проведення Різдвяних свят та Нового Року у Валенсії. Різдвяні свята у міжнародному товаристві були винятковими і, безумовно, незабутніми. Ми мали польські, литовські, турецькі та мексіканські страви та закуски. Ці різдвяні свята були іншими, адже проводилися не в сімейному колі, проте, вони стали незабутніми. У переддень Нового Року ми зібралися в будиночку, який знаходився недалеко від берега. Тут зустрів і познайомився з багатьма людьми, з якими пили шампанське.
Коли йшлося про повернення в Польщу, то з однієї сторони, я тішився, адже повертався додому; а з другої, мені не хотілося залишати місце, яке справило на мене гарні незабутні враження. Незважаючи на те, що навчання у Політехнічному Університеті у Валенсії було для мене певним викликом, я був щасливий, що прийняв єдино правильне рішення, беручи участь у програмі обміну Еразмус+. Я буду ще довго згадувати людей, з якими познайомився у Валенсії та провів дозвілля.

Jakub Lęcznar, PWSTE Jarosław